СТЕНОЗ ЧЕРВОНОГО СТВОЛА

  Пацієнтка 58 років. Стеноз черевного ствола, хронічна абдомінальна ішемія, хронічний гастродоуденіт. Хронічний панкреатит. Поліп уретри. Кісти правої нирки. Хронічний цистит.  Хронічна вертеброгенна двостороння люмбоішалгія. Виражені статико-динамічні порушення функції хребта, помірний тетрапарез. За даними магнітно-резонансної томографії в області латеральної ямки та передньо-верхніх відділів скроневої частки зліва визначається велика арахноїдальна кіста неправильної форми. Прийшла зі скаргами на сильну слабкість, часті непритомності під час їжі. Не може їсти через сильний біль. Виснаження. За час хвороби схудла до 41 кг (зріст 164 см). Пекельні болі в хребті в поперековому відділі. Загальмованість, порушення нормальної дикції. Часті стани, що супроводжуються нудотою, зоровими, нюховими, смаковими галюцинаціями, завершуються втратою свідомості і подальшим порушенням пам'яті на події, що відбулися. В анамнезі – операція – кіста сечового міхура. Лікується близько 15 років в Інституті Шалімова (Київ), обласній лікарні ім. Мечникова (Дніпро), Німеччина. Також лікувалася у гомеопатів. Стан важкий.

   Пацієнтка розповіла про себе наступне - дитина була небажана, мати намагалася позбутися її під час вагітності. За характером організатор, завжди перша. Працювала головним бухгалтером великої організації, директором регіонального соцстраху. На роботі її називали шахінею, королевою мідної гори. Почуття, що навколо зрада. «Хотіла знищити тих, хто мене кинув. Мене зрадив чоловік, мене зрадили на роботі». Зараз скарги – не може їсти. Стеноз. Пекельні різі. Звуження гортані. Поліп уретри, від якого мимовільне сечовипускання зі страшними болями.   Двічі був стан клінічної смерті. Описує свій стан - «я йду. Я вмираю. Сили мене покидають. У лікарні мені пахне смертю». Сни – постійно – планета Земля руйнується, все у сірому кольорі. Залишилася крихітна ділянка.  Страшний страх. На запитання, чому захворіла і що з цього приводу відповідає: «Я себе дуже високо цінувала і переоцінила. Почуваюся хворий з того моменту, як мене покинув чоловік і кинули на велику суму грошей».

  Після призначення препарату Platinum arsen.  200С, на наступному прийомі через місяць стан почав нормалізуватися. Поступово стала зменшуватись біль. Прийом їжі став менш болючим. Наступне призначення є Thallium ars. 200С.  Через 4 місяці скарги щодо стенозу – полегшення на 90%. Сечовипускання безболісне. Розсмоктала шишка на нозі. Стала спокійнішою, сон глибший, не плаче. Нормалізувалася вага. За півроку набрала 20кг. Енергійна. Перестали мерзнути руки і ноги, і вона стала їх відчувати. На 90% пройшли головний біль. Нема втрат свідомості. Спостереження продовжується.